Музична терапія у розвитку дитини

Музична терапія являє собою найдавнішу і найбільш розвинену форму лікування за допомогою мистецтва, адже зв'язок між музикою і медициною сходить до витоків історії людства.

Тадеуш Натансон (педагог і композитор, автор книг з музичної терапії) пише, що вже стародавні єгиптяни, греки і римляни знали і цінували сприятливий вплив музики на функціональну активність людини, тому використовували її під час цілющих обрядів. У XVIII столітті вплив музики з великим інтересом вивчався науковими медичними дисциплінами (першої нею зацікавилася психотерапія). А під час Другої світової війни музика була визнана терапевтичним засобом, що мало важливе значення для її поширення, у тому числі і в освітніх закладах.

Музика як вид мистецтва, така близька і необхідна людям, є універсальним засобом спілкування в різних культурних колах. Це специфічна мова, який народжується з особистих емоцій і задовольняє потребу в естетичних переживаннях. Музика дозволяє більшу свободу в прояві своїх емоцій, тому що володіє всією палітрою різноманітних виразних засобів, що реалізуються через звуки, в яких переважають ті чи інші почуття.

Сьогодні музика використовується не тільки під час музикотерапії, але також і під час навчальних занять, як метод всебічної та багатоаспектною стимуляції розвитку. Враховуючи природні потреби дитини, вона найчастіше приймає форму активної терапії. Завдяки спілкуванню з нею діти можуть звільнитися від заборон і забути про обмежують їхні труднощах.

Психологи стверджують, що невербальні засоби спілкування відіграють особливу роль у відносинах з дітьми, що не мають ще сформованого понятійно-смислового апарату, яким володіють дорослі. Не важко помітити, що саме руху і спів, які є виразом музичної експресії, складають у дітей елемент їх природній активності і завдяки цьому знаходяться набагато ближче до дитини, дозволяючи йому «висловитися» і бути почутим.

Музикотерапія корисна як для здорових дітей, так і для дітей з обмеженими можливостями, причому у випадку другого акцент робиться на реалізацію додаткових цілей, сумісних з потребами конкретної дитини. Музикотерапію з успіхом використовують фахівці та педагоги в лікуванні дітей з церебральним паралічем, аутизмом, з різного роду порушеннями слуху, зору, розумовою відсталістю, а також у дітей з порушеннями поведінки або СДУГ, яких в наших дитячих садках і школах стає все більше і більше. Заняття музикотерапією допомагають в рівній мірі, як для заспокоєння надмірно агресивного дитини, так і для активації дитини невпевненого в собі, сором'язливого і боязкого. А значить, завдяки такому преображення можна усунути поведінку, що створює проблеми в групі однолітків.

Також музична терапія дозволяє виявляти на ранніх стадіях порушення в галузі слухового або зорового сприйняття, моторики і зорово-слуховий орієнтації та усувати їх завдяки застосуванню відповідних вправ. Заняття музикотерапією дуже корисні в придбанні кращій концентрації уваги, вміння підкорятися певним правилам і чекати своєї черги. Музична терапія стимулює розвиток дитини, допомагає у формуванні особистості та лікуванні її дисфункцій; розвиває пам'ять і спостережливість.

Головна мета музично-терапевтичної діяльності у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку виглядає наступним чином:

• допомога в загальному розвитку;

• поліпшення моторики;

• стимуляція ефективності розумової праці, пізнавальної діяльності, розвиток почуттів, уваги і пам'яті;

• стимулюючу дію на естетичний розвиток;

• творче і емоційний розвиток, яке завдяки з'єднанню музики, пластики та поезії дозволяє повною мірою використовувати потенціал маленької людини;

• задоволення природної потреби дітей в навчальному розвазі;

• заохочення активного музикування, співу, гри на музичних інструментах;

• надання можливості вільного самовираження, власної вербальної, рухової, вокальної та емоційної експресії;

• зняття емоційної напруги;

• збільшення віри у власні можливості і підвищення самооцінки;

• розблокування почуттів і розкриття емоцій або напруги;

• розрядка, усунення різних негативних емоцій і розвиток позитивних емоцій;

• заспокоєння, розслаблення, стан відпочинку або ж, навпаки, активації;

• допомога в позбавленні від стресу;

• усунення агресії;

• міжособистісне спілкування.

Оскільки музика сприймається не тільки за допомогою органів слуху, вона спонукає до дії весь організм. Елементи музичного твору, які чує людина, а саме ритм, динаміку, гармонію, штрихи, забарвлення звуку або мелодію, резонують по всьому тілу, мозку і серця. На думку Жака-Далькроза (швейцарського композитора, творця ритміки як галузі музичного навчання), рух в такт з музикою активізує роботу нервової системи дитини, інтенсифікує діяльність головного мозку, гармонізує психічну діяльність, стимулює фізичний і психічний розвиток. Це відбувається тому, що людина отримує враження через всю нервово-м'язову систему. Жак-Далькроз вважав, що прагнення до гармонізації мозку і тіла через рух має велике значення в реабілітації, а музика є тим елементом, який безпосередньо сприяє такій гармонізації. Емоції, що супроводжують спілкування з музикою, не тільки є інтелектуальними емоціями, а й за допомогою почуттів впливають і приводять в рух весь організм.

Існують різні види занять музикотерапією, які можна використовувати в дитячому садку чи школі, а також під час гри з дітьми вдома. Ось деякі з них:

• психогімнастичні вправи (мімічні та пантомімічні етюди з ілюстрацією пісні з допомогою звуконаслідування та імітаційних жестів, що відображають її текст);

• мовні ігри та інсценування (для цього розподіляються різні ролі, пов'язані з утриманням пісні, використовуючи іграшки, ляльок, маріонетки і т. Д.);

• артикуляційна гімнастика за допомогою слів пісні;

• слухові вправи (розвивають чутливість до тону, ритму, мелодії, темпу мови) - аудіювання, імітація і повторення звуків, розпізнавання звуків;

• музично-ритмічні вправи і танцювальні імпровізації (досягнення відповідності рухів з ритмом музики, а також відтворення ритму конкретної пісні або рядки за допомогою простих елементів, таких як притупування або хлопки в долоні);

• поєднання музики з малюнком і дрібною моторикою (діти малюють те, що уявляють собі під час прослуховування композиції, а малюкам пропонуються тематичні розмальовки);

• пасивна музикотерапія - післяобідній відпочинок під релаксаційну музику з м'яким, приглушеним, басовим звучанням.

Музика є універсальною силою, яка впливає на людину комплексно, незалежно від віку, освіти чи соціального статусу. Музика зближує нас з енергією природи, яка ще не до кінця пізнана нами! До того ж, вона дозволяє розблокувати емоції без допомоги лікаря або психотерапевта. У свою чергу, спів і танець протягом століть є кращою формою терапії, ефективно вивільняючи в нас радісні і прекрасні сторони особистості